До Всевітнього Дня вишиванки студенти 3 курсу ОП Ведучий програм телебачення кафедри кіно- і телемистецтва підготували серію історій “Моя вишиванка” (керівник творчого проєкту професор Віта Гоян).
“Вишиванка – те, по чому в будь-якій країні світу тебе розпізнають як українця. Стоячи сьогодні у вишиванці, вишитою моєю прабабусею, я відчуваю силу. Я відчуваю рідний дім, знаходячись за тисячу кілометрів від нього”, – ділиться своїми почуттями Олена Недогарок, студентка 3 курсу освітньої програми “Ведучий програм телебачення”.
“Ми бачимо, що вишиванка не розділила долю багатьох національних убрань інших народів. Ну-мо, пригадаємо, чи бачили ми десь, щоб елемент національного одягу міксували з джинсами і кросівками? спідницями і підборами? могли носити майже щодня просто на прогулянку. Вишиті сорочки, сукні, жилети…Перед нами не просто частина гардеробу, а справжня модна течія”, – упевнена Рената Асланова, студентка 3 курсу освітньої програми “Ведучий програм телебачення”.
“Унікальна, зі своєю історією, що є оберегом та водночас зброєю нашого народу. Особливою для мене є вишиванка з бісером, що вишила моя бабуся. Зараз вона на мені. Прикрашають полотоно червоні яскраві маки з волошками. З давніх давен ці квіти символізують жіночність, молодість та красу. Коли одягаю цю сорочку, то одразу відчуваю силу та незламність української дівчини”, – переконана Вікторія Гутніченко, студентка 3 курсу освітньої програми “Ведучий програм телебачення”.
П’ять цікавих фактів про українську вишиванку, яких ви могли не знати, від Богдана Шепеля, студента 3 курсу освітньої програми “Ведучий програм телебачення”.
“Там, де трава шумить у полі і сонце пестить золотистими промінцями молоді колоски. Там, де повітря наповнене незламним покликом бути ВІЛЬНИМИ. У тім живописним краю лунає мелодія непохитного українського духу. У цьому місці, де час зупиняється, а традиція живе, розквітає неперевершена краса української вишиванки”, – стверджує Катерина Смогоринська, студентка 3 курсу освітньої програми “Ведучий програм телебачення”.
“Для кожного з нас вишиванка – це символ Батьківщини та незламності. А для мене це символ материнської любові та сили. З давніх давен вишиванка передавалася з покоління в покоління від матері до дитини. Тому дивлячись на вишиванку, можна було сказати з якого покоління вона походить. На мені – вишита сорочка, якій вже понад 10 років. Подарувала ії мені моя бабуся на мій перший виступ у школі” – говорить Софія Мартинюк, студентка 3 курсу освітньої програми “Ведучий програм телебачення”.
“Декілька років тому в Яремче я придбала ось цю вишиванку. Ії витончені візерунки та барви здавалися магічними, мов краплі ранкового сонця, що переливаються на зеленій траві. Кожен стібок мовить про покладені в нього почуття, мудрість поколінь та любов до свого коріння. Кожна квітка вишита неймовірно детально, що переносить мене в неповторний світ природи нашої прекрасної України”, – розповідає Альона Сонько, студентка 3 курсу освітньої програми “Ведучий програм телебачення”.
“Вишиванка, яку ви бачите, дісталася мені від прабабусі. Я завжди з захватом слухаю історію як вона ходила в інше село, щоб навчитися вишивати. Прабабуся Галина вирішила вишити першу вишиванку для своєї доньки, коли та подорослішала. Вишиванка вийшла наскільки гарною, що бабуся не розставалася з нею та передала ії у спадок моїй мамі, а моя мама – мені” – щемна історія від Вікторії Чуднівець, студентки 3 курсу освітньої програми “Ведучий програм телебачення”.
